03 07 2021
Вибрані публікації співробітників кафедри за останні роки
Опубліковано список вибраних наукових робіт співробітників кафедри за останні роки.
Далі...
23 03 2020
Увага!
карантин
Далі...
20 02 2020
Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених
«Геолокаційні аспекти інноваційного розвитку економіки»
Далі...
17 06 2011
Юрій Іванович Петунін
1 червня 2011 року помер відомий радянський та український математик, професор кафедри обчислювальноі математики Юрій Іванович Петунін. На 74 році пішла з життя людина, що була для багатьох еталоном порядності та відданості науці.
Юрій Іванович Петунін народився 30 вересня 1937 року у м.Мічурінськ (Росія). Після закінчення Тамбовського державного педагогічного інституту захистив у 1962 році кандидатську дисертацію (керівник – С.Г.Крейн), а в 1968 – докторську. З 1970 року Юрій Іванович працював професором кафедри обчислювальної математики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Петунін Ю.І. розпочав свою наукову діяльність дослідженнями у галузі функціонального аналізу під керівництвом С.Г.Крейна Його основні досягнення у цьому напрямку – створення теорії шкал банахових просторів, створення теорії інтерполяції лінійних операторів (разом з С.Г.Крейном та Є.М.Семеновим), а також теорії характеристик лінійних многовидів у спряжених банахових просторах (разом з А.М.Плічко). Крім того, він першим строго обгрунтував емпіричне правило 3-сігма для одномодальних розподілів, розв’язавши відому проблему К.Ф. Гауса, яка залишалася нерозв’язаною 150 років (класична нерівність Височанського-Петуніна), розробив теорію довірчих інтервалів для основної розподіленої маси генеральної сукупності та параметрів, використовуючи порядкові статистики, розробив теорію лінійних оцінок невідомого математичного сподівання, теорію квадратичних оцінок невідомої дисперсії, статистичні критерії, що використовують процедуру неприйняття рішень, індивідуальні статистичні критерії. Ю.І.Петунін розв’язав проблему Банаха про нормуючі підпростори у спряжених банахових просторах, проблему Кальдерона-Ліонса про інтерполяцію у фактор-просторах, розробив структурний підхід до розв’язання шостої проблеми Гільберта (разом з Д.А. Клюшиним). Ю.І.Петунін також мав значні досягнення у теорії розпізнавання образів, зокрема, у її застосуванні до диференціальної діагностики онкологічних захворювань (разом з Б.В. Рубльовим, Д.А. Клюшиним, Л.П.Ганіной, Н.В. Бородай і R.I.Andrushkiw).
Юрій Іванович відрізнявся винятковою шляхетністю та релігійністю. Його щирість та готовність допомогти привертала до нього багатьох людей. Багато хто вважає Юрія Івановича своїм учителем в математиці.
Світлі спогади про свого колегу, друга та учителя завжди залишаться у наших серцях!
Колектив кафедри обчислювальної математики